Знову ранок ( з альбому "Фіміам" сл. Тараса Приведи, муз. Олени Коссак)

Знову ранок з розхристаних сутінок
Дивний шал перепрілої осені
Холодає. І хмари розкудлані
Бють нещадно дощами розкосими.

Листопад розкидає свавільно
листя жовте - привялу печаль .
Божевілля із нотками фобії
Тихо тче в мережану вуаль.

Цій порі нечутного згасання
Полонити мене ще не раз...
Знаєш, вітру байдуже кохання
Закодоване в сувязі фраз.